Посольство України в Литовській Республіці

, Київ 04:57

Стан торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва

Українсько-литовське торговельно-економічне співробітництво

І. Торговельне співробітництво

 Литва традиційно є найбільшим торговельним партнером України серед країн Балтії.

Аналіз динаміки показників двосторонньої торгівлі свідчить, що до 2005 року включно Україна мала позитивне сальдо у торгівлі з Литвою. Після приєднання Литви до ЄС та припинення дії двосторонньої угоди про вільну торгівлю український експорт різко скоротився, в той час як імпорт продовжував зростати (за виключенням 2009 року, коли імпорт та експорт скоротились майже вдвічі під впливом кризових явищ в обох країнах).

Протягом 2015 р., вперше з часу економічної кризи 2009 р., відбулося скорочення обсягів двосторонньої торгівлі.

Обсяг двосторонньої торгівлі товарами за 2015 р. склав 788,9 млн. дол. США і зменшився на 43,4% у порівнянні з 2014 роком. Український експорт склав 236,3 млн. дол. США і скоротився на 34,7%, імпорт – 552,6 млн. дол. США і скоротився на 46,5%. Негативне для України сальдо склало 316,3 млн. дол. США і зменшилося у 2,1 рази або на 300, 8 млн. дол. США порівняно з 2014 р.

Обсяг двосторонньої торгівлі послугами за 2015 р. склав 47,4 млн. дол. США і зменшився на 33,3%. Експорт послуг скоротився на 28,0% і склав 33,1 млн. дол. США, імпорт скоротився на 47,4% і склав 14,3 млн. дол. США. Сальдо торгівлі послугами для України у 2013-2015 рр. складалось позитивне: відповідно +4,2, +17,8 та +18,8 млн. дол. США.

Обсяг торгівлі товарами і послугами у 2015 р. склав 836,3 млн. дол. США і скоротився на 42,9% у порівнянні з 2014 роком. Український експорт склав 269,4 млн. дол. США і зменшився на 33,7%, імпорт – 566,9 млн. дол. США і зменшився на 46,5%. Негативне для України сальдо склало 297,5 млн. дол. США і зменшилося порівняно з 2014 р. у 2,2 рази, або на 355,8 млн. дол. США.

Показники двосторонньої торгівлі у 2012-2015 рр.     (млн. дол. США)

 

2012

%

 

2013

%

 

2014

%

2015

%

Товари та послуги

          - товарообіг

 

 

1253,9

 

 

4,7

 

 

1362,1

 

 

8,6

 

 

1465,5

 

 

7,6

 

 

836,3

 

 

-42,9

          - експорт

310,4

-10,3

362,2

16,7

406,6

12,3

269,4

-33,7

          - імпорт

943,5

10,7

999,9

5,9

1059,9

6,0

566,9

-46,5

          - сальдо

-633,1

 

-637,7

 

-653,3

 

-297,5

 

Товари

          - товарообіг

 

1191,0

 

11

 

1291,5

 

8,4

 

1394,3

 

8,0%

 

788,9

 

-43,4

          - експорт

279,1

-12

324,8

16,4

362,1

12,0

236,3

-34,7

          - імпорт

911,9

10,8

966,7

6

1032,2

7,0

552,6

-46,5

          - сальдо

-632,8

 

–641,9

 

-670,1

 

-316,3

 

Послуги

          - товарообіг

 

62,9

 

11,1

 

70,6

 

12,2

 

71,2

 

0.8

 

47,4

 

-33.3

          - експорт

31,3

11,3

37,4

18,7

44,5

19,2

33,1

-28,0

          - імпорт

31,6

6,7

33,2

4,5

26,7

-17,6

14,3

-47,4

          - сальдо

-0,3

 

+4,2

 

+17,8

 

+18,8

 

 

Основні статті українського експорту до Литви (за даними Держстату України): продукція АПК і харчової промисловості – 36,2% від загального об'єму експорту товарів, у тому числі зернові культури – 7,0% (з них 6,1% - кукурудза), відходи харчової промисловості – 8,9% ,(з них 8,6% – макуха), рослинні жири та олії – 6,0% (у т.ч. ріпакова – 2,8%, соняшникова – 1,9%), продукція машинобудування – 18,0% (у тому числі устаткування і обладнання 84-ї товарної групи – 7,3%, електричні машини – 5,4%, залізничні вагони і локомотиви – 3,2%), деревина і вироби з неї – 13,2% (з них 8,4% - пиломатеріали, 3,4% - листи фанерні), чорні метали – 4,9%.

Найбільший вплив на падіння експорту мало скорочення поставок чорних металів – на 31 млн. дол. США, або у 3,7 р., нафти - на 29 млн. дол. США, або у 40 разів, зернових культур - на 28 млн. дол. США, або у 2,7 рази, насіння олійних культур - на 11 млн. дол. США, або у 3,2 рази, відходів харчової промисловості - на 10 млн. дол. США, або у 1,5 рази. Основною причиною падіння експорту цих товарів було погіршення цінової кон’юнктури на світових ринках.

Водночас відбулось збільшення поставок залізничних локомотивів і вагонів -на 4 млн. дол. США, або у 2,1 рази, засобів наземного транспорту - на 2,8 млн. дол. США, або у 4,5 рази, електричних машин - на 1,5 млн. дол. США, або на 13%.

У цілому структура українського експорту більш диверсифікована ніж структура імпорту. Так, у 2015 році помітну питому вагу – більш як 1% від загального експорту – мали 24 групи товарів (за двозначними кодами товарної номенклатури), тоді як у структурі імпорту таких груп товарів лише 5.

У структурі експорту послуг провідне місце займають транспортні послуги - 75,8% (у тому числі залізничного транспорту – 25,9%, морського – 21,4%, повітряного – 13,9%, автомобільного – 12,8%), послуги з ремонту та технічного обслуговування – 17,2%, ділові послуги - 4,1%.

По окремим видам товарів українські експортери займають лідируючі позиції на литовському ринку. Це стосується як товарів, які займають провідне місце у товарній структурі українського експорту до Литви (кукурудза, макуха, соєві боби), так і деяких товарів, експорт яких є порівняно невеликим (залізні та титанові руди і концентрати, кокс, шлаки, жито тощо). Зокрема, за даними литовської статистики, у 2015 р. на продукцію українського походження припадало 64,9% від обсягу імпорту у Литву кукурудзи, 53,3% макухи, 36,6% соєвих бобів.

Продовжує зростати частка продукції українського походження на литовському ринку фанерних листів: у 2013 р. – 18%, 2014 р. – 22%, 2015 р.- 30%.

Водночас на лісоматеріали оброблені, які у 2015 р. були найбільшою статтею українського експорту до Литви, припадає лише 17,7% від обсягу імпорту цієї продукції у Литву, що свідчить про можливості подальшого нарощення експорту лісоматеріалів.

У 2015 р. українським виробникам вдалося збільшити свою частку на литовському ринку локомотивів, вагонів та запчастин до залізничного рухомого складу – до 22% проти 4% у 2014 р.

Є низка товарів, обсяг імпорту яких у Литву порівняно незначний, але при цьому питома продукції українського походження є високою. Зокрема, з України імпортується 100% титанових руд і концентратів, 99% залізних руд, 86,0%, коксу, 62% жита тощо.

Враховуючи, що литовський бізнес має значний досвід зовнішньоекономічної діяльності, зокрема проведення реекспортних операцій, Литва є зручним майданчиком для просування українського експорту до країн ЄС та інших країн світу.

Основні статті імпорту (від загального об’єму імпорту товарів): нафтопродукти – 75,0%, пластмаси і полімерні матеріали – 10,5%. На машинотехнічну продукцію 84-91 товарних груп загалом припадає 7,7%, продукцію АПК і харчової промисловості - 2,8%.

У структурі імпорту з Литви до України питома вага нафтопродуктів (безперечний товар-лідер) зростала протягом 11 років з 40% у 2003 р. до 86% у 2014 р. Саме домінування і постійне збільшення цієї товарної позиції в структурі литовського експорту обумовлювало негативне сальдо України у двосторонній торгівлі. У 2015 р. імпорт нафтопродуктів з Литви скоротився більш як вдвічі – на 53,4%, що стало основною причиною зменшення загального імпорту з Литви та різкого покращення сальдо двосторонньої торгівлі.

Крім того, у 2015 р. припинився імпорт з Литви мінеральної продукції 25-ї групи (сірка, землі, каміння) та значно скоротилися поставки вати, алкогольних напоїв, паперу і картону. Водночас зріс імпорт пластмас і полімерних матеріалів – у 1,8 р., різної хімічної продукції – у 5,7 р., добрив – у 3,2 рази, оптичних приладів – у 1,8 р.

Значна частина товарів, які у 2015 р. імпортувалися в Україну з Литви, походять з інших країн (в основному з ЄС). За даними литовської статистики, на реекспортні товари припадає 27,1% від загального обсягу експорту товарів з Литви до України (у 2014 та 2013 рр. частка таких товарів становила відповідно 20,4% та 20,1%). Зокрема, на товари, які походять з інших країн, у 2015 р. припадало майже 100% готових текстильних виробів, 99% наземного транспорту, понад 80% ввезеної з Литви іншої машино-технічної продукції, близько 99% рибної продукції, 95% міндобрив тощо.

У структурі імпорту послуг провідне місце займають транспортні послуги – 64,7% (з них 50,1% - залізничного транспорту, 5,4% - автомобільного, 5,0% - повітряного, 3,5% - морського), послуги, пов’язані з подорожами – 11,7%, послуги з ремонту та технічного обслуговування – 5,6%, ділові послуги – 5,4%, поточний ремонт та техобслуговування транспортних засобів – 5,0%, державні та урядові послуги – 3,9%.

У січні-вересні 2016 р. експорт українських товарів до Литви зріс на 4,6% проти відповідного періоду 2015 р. і склав 181,5 млн. дол. США, імпорт скоротився на 8,5% і склав 312,3 млн. дол. США, негативне сальдо торгівлі склало 130,8 млн. дол. США.

Зростання експорту до Литви спостерігається на фоні подальшого скорочення загального експорту України до країн світу (на 8,7% за січень-вересень 2016 р.). Зменшення імпорту відбулося, в першу чергу, через скорочення поставок литовських нафтопродуктів.

Водночас, спостерігається позитивна динаміка зростання помісячних обсягів двосторонньої торгівлі. Зокрема, якщо у І півріччі 2016 р. середні місячні обсяги експорту та імпорту становили відповідно 18,4 та 28,0 млн. дол. США, то у серпні 2016 р. – 27,1 та 47,2 млн. дол. США, вересні 2016 р. – 25,5 та 54,8 млн. дол. США відповідно.

Товарна структура експорту з України до Литви за 9 місяців 2015–2016 р.р.

(за даними Держстату України, тис. дол. США)

 

9-2016

9-2015

Динаміка

Вартість

П/В, %

Вартість

П/В, %

+/-

%

ВСЬОГО

181 453,5

100,0

173 523,4

100,0

7 930,0

104,6

44 деревина і вироби з деревини

26 617,0

14,7

23 150,8

13,3

3 466,2

115,0

15 жири та олії тваринного або рослинного походження

17 273,3

9,5

7 527,7

4,3

9 745,5

229,5

84 реактори ядерні, котли, машини

12 845,4

7,1

14 299,3

8,2

-1 454,0

89,8

27 палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки

12 191,6

6,7

5 302,3

3,1

6 889,3

229,9

23 залишки і вiдходи харчової промисловості

11 258,6

6,2

13 806,3

8,0

-2 547,7

81,5

61 одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні

9 185,5

5,1

7 023,4

4,0

2 162,2

130,8

72 чорнi метали

8 357,4

4,6

9 721,7

5,6

-1 364,3

86,0

85 електричнi машини

8 200,5

4,5

10 649,6

6,1

-2 449,1

77,0

86 залізничні  локомотиви

6 025,5

3,3

6 547,6

3,8

-522,1

92,0

73 вироби з чорних металiв

5 211,3

2,9

6 324,6

3,6

-1 113,3

82,4

39 пластмаси, полімерні матеріали

4 721,4

2,6

3 544,6

2,0

1 176,8

133,2

10 зерновi культури

4 145,8

2,3

8 158,9

4,7

-4 013,1

50,8

70 скло та вироби із скла

3 990,1

2,2

4 394,7

2,5

-404,6

90,8

08 їстівнi плоди та горiхи

3 697,4

2,0

3 217,1

1,9

480,4

114,9

17 цукор і кондитерські вироби з цукру

3 546,1

2,0

2 554,3

1,5

991,8

138,8

94 меблi

3 476,6

1,9

3 007,0

1,7

469,7

115,6

22 алкогольні і безалкогольні напої та оцет

2 964,0

1,6

2 913,7

1,7

50,2

101,7

48 папiр та картон

2 860,8

1,6

2 104,4

1,2

756,4

135,9

21 різнi харчовi продукти

2 790,7

1,5

2 651,5

1,5

139,2

105,3

30 фармацевтична продукція

2 648,6

1,5

806,2

0,5

1 842,5

328,5

 

У структурі експорту українських товарів до Литви переважають поставки деревини і виробів з деревини (14,7%); жирів та олії тваринного або рослинного походження (9,5%); палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки (6,7%); залишків і відходів харчової промисловості (6,2%).

 

Товарна структура імпорту з Литви до України 9 місяців 2015–2016 р.р.

(за даними Держстату України, тис. дол. США)

 

 

9-2016

9-15

Динаміка

Вартість

П/В, %

Вартість

П/В, %

+/-

%

ЛИТВА

312 252,2

100,0

341 259,3

100,0

-29 007,0

91,5

27 палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки

210 844,2

67,5

245 881,9

72,1

-35 037,6

85,8

39 пластмаси, полімерні матеріали

26 237,7

8,4

42 411,6

12,4

-16 174,0

61,9

84 реактори ядерні, котли, машини

15 372,5

4,9

9 726,2

2,9

5 646,3

158,1

31 добрива

11 927,6

3,8

2 847,5

0,8

9 080,1

418,9

86 залізничні  локомотиви

4 736,2

1,5

4,1

0,0

4 732,1

-

16 продукти з м'яса, риби

3 611,2

1,2

1 837,5

0,5

1 773,8

196,5

48 папiр та картон

3 104,8

1,0

3 343,2

1,0

-238,4

92,9

38 різноманітна хімічна продукція

2 946,0

0,9

797,7

0,2

2 148,2

369,3

56 вата

2 274,3

0,7

3 430,8

1,0

-1 156,5

66,3

87 засоби наземного транспорту крім залізничного

2 254,4

0,7

931,4

0,3

1 322,9

242,0

23 залишки і вiдходи харчової промисловості

2 155,5

0,7

1 441,7

0,4

713,7

149,5

90 прилади та апарати оптичні, фотографічні

1 970,4

0,6

2 178,4

0,6

-208,0

90,5

Різне

1 924,1

0,6

16,1

0,0

1 908,0

-

85 електричнi машини

1 887,9

0,6

951,9

0,3

936,0

198,3

02 м'ясо та їстівні субпродукти

1 742,7

0,6

1 212,1

0,4

530,6

143,8

Товари, придбані в портах

1 643,8

0,5

1 720,9

0,5

-77,1

95,5

73 вироби з чорних металiв

1 539,7

0,5

1 033,6

0,3

506,1

149,0

19 готові продукти із зерна

1 522,1

0,5

820,5

0,2

701,6

185,5

У структурі імпорту з Литви переважають поставки палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки (67,5 та пластмаси, полімерних матеріалів (8,4%).

Також суттєво активізувалася торгівля послугами. Протягом січня-вересня 2016 р. експорт послуг з України зріс на 6,0% і склав 25,1 млн.дол.США, імпорт – на 12,4% і склав 10,8 млн.дол.США. Позитивне для України сальдо торгівлі послугами склало 14,4 млн.дол.США.

 

 

II. Інвестиційне співробітництво

 

Станом на 01.10.2016 Литва інвестувала в економіку України
127,3 млн. дол. США, що становить 0,3 відсотка у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій, залучених до української економіки.

Протягом січня-вересня 2016 року відбувся відтік литовських інвестицій з української економіки обсягом 9,8 млн. дол. США.

Динаміка надходження прямих інвестицій з Литви

в економіку України за 2008 – січень-вересень 2016 рр.

                                                                                                          (тис. дол. США)

 

01.01.09

01.01.10

01.01.11

01.01.12

01.01.13

01.01.14

01.01.15

01.01.16

01.10.16

 

Загальний обсяг прямих інвестицій в Україну

84701,1

81927,9

83327,8

82932,5

344064,0

346445,9

188177,9

 

137134,2

 

127347,5

 

Динаміка

10767,1

-2773,2

1622,7

-395,3

261131,5

2381,9

-158268

-51043,7

-9786,7

 

 

У відсотках до загального підсумку

0,2

0,2

0,2

0,2

0,6

0,6

0,4

0,3

0,3

                                         

 

 

Станом на 01.10.2016 в українську промисловість залучено інвестиції обсягом 11,3млн. дол. США (8,9 відсотка).

Відтік литовських інвестицій за січень-вересень 2016 року із зазначеної сфери економічної діяльності склав 2,5 млн. дол. США.

Надходження литовських інвестицій у промисловість розподілилися наступним чином:

Промисловість

Станом на 01.01.16

млн.дол.США

У %  від обсягу інвестицій

Станом на 01.10.16

млн.дол.США

У %  від обсягу інвестицій

Загальний обсяг інвестицій у промисловість:

в т.ч.:

13,8

10,1

11,3

8,9

Динаміка

 

 

-2,5

 

Переробна промисловiсть

9,9

7,2

10,4

8,1

Динаміка

 

 

0,5

 

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

0,7

0,5

0,7

0,5

Динаміка

 

 

-

 

Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

1,2

0,9

1,3

1,0

Динаміка

 

 

0,1

 

Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність

4,4

3,2

4,8

3,8

Динаміка

 

 

0,4

 

Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції

0,3

0,2

0,3

0,2

Динаміка

 

 

-

 

Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування

0,4

0,3

0,4

0,3

Динаміка

 

 

-

 

Машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування

2,0

1,5

2,0

1,6

Динаміка

 

 

-

 

Виробництво меблів, іншої продукції; ремонт і монтаж машин і устаткування

0,9

0,6

0,9

0,7

Динаміка

 

 

-

 

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 

0,9

0,7

0,9

0,8

Динаміка

 

 

-

 

 

Інвестиції у сферу оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів на 01.10.2016 становлять 83,1 млн.дол.США (65,2 %). За
січень-вересень 2016 року відтік литовських інвестицій із зазначеної сфери економічної діяльності склав 7,2 млн.дол.США.

У сферу інформація та телекомунікації інвестиції надійшли в обсязі
15,2 млн.дол.США (11,9 %), приріст литовських інвестицій до зазначеної сфери склав 0,1 млн.дол.США.

До сфери будівництво залучено 8,4 млн.дол.США (6,6 %) литовських інвестицій, відтік інвестицій склав 0,3 млн.дол.США.

У сферу операції з нерухомим майном інвестиції надійшли в обсязі 3,8 млн.дол.США (3,0 % від загального обсягу литовських інвестицій), відтік інвестицій склав 0,2 млн.дол.США.

Інвестиції у сферу діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування становлять 3,2 млн.дол.США (2,5 %).

Інвестиції в інші сфери економічної діяльності станом на 01.10.2016 розподілилися наступним чином:

- у сферу професійна, наукова та технічна діяльність обсяг інвестиції становить 1,2 млн.дол.США (1,0 %);

- у сферу фінансова та страхова діяльність обсяг інвестицій становить 0,4 млн.дол.США (0,3 %);

- у сферу транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність обсяг інвестицій становить 0,1 млн.дол.США (0,1 %).

 

У рамках реалізації інвестиційних проектів на території України працює (за литовськими даними) 55 підприємств з литовським капіталом. Найбільші з них – ЗАТ «БТ Інвест», ЗАТ «Арві», АТ «Ханнер», АТ «Вакару мядєнос групє», ЗАТ «Грігішкєс» тощо.

ЗАТ «БТ Інвест» працює в Україні з 1995 р. у сфері житлового будівництва і роздрібної торгівлі, з 2008 р володіє мережею супермаркетів «Новус» (налічує 39 супермаркетів та магазинів у Києві, Київській області, Севастополі, Черкасах, Микколаєві, Тернополі, Рівному, Рівненській та Житомирській областях загальною площею 170 тис.кв.м.). З них 8 відкрито у 2015 р. (5 у Києві, 1 у м.Вишневе Київської області та 2 у м.Миколаїв).

За результатами 2015 р. торговельний оборот мережі «Новус» склав 4,8 млрд. грн. Ккомпанія «Новус Україна» з 2013 р. успішно співпрацює з ЄБРР, який виділив 50 млн.дол. США інвестицій на розвиток торгівлі продуктами харчування в Україні.

Група «Арві» в Україні має підприємство зі 100% литовськими інвестиціями ЗАТ «Украгро НПК» (м. Київ), яке займається виробництвом та продажем збалансованої суміші добрив під різні культури на ринку України і є одним з найбільших в Україні виробників комплексних мінеральних добрив (тукосумішей). У липні 2010 р. компанія «Арві» продала контрольний пакет акцій ЗАТ «Украгро НПК» литовському підприємству «Linas Agro Group».

ЗАТ «Арві» планує реалізувати в Україні 3 проекти: побудувати завод з виробництва комплексних мінеральних добрив (орієнтовний обсяг інвестицій – 25,8 млн. євро); створити підприємство з вирощування індиків (орієнтовний обсяг інвестицій – 37,5 млн. євро); збудувати ветеринарно-санітарний завод з переробки відходів тваринного походження (орієнтовний обсяг інвестицій – 15,7 млн. євро).

ЗАТ «Ханнер» спеціалізується на розвитку проектів з нерухомості, проектуванні та будівництві (офісні, комерційні, житлові приміщення). В Україні ЗАТ «Ханнер» відоме як основний інвестор у зупиненому будівництві торговельно-розважального центру біля НСК «Олімпійський» (2009 р.), а також у будівництві житлових будинків у Гурзуфі (АР Крим) та Одесі.

У 2014-2016 рр. розвивалася співпраця литовської компанії «Трайденіс» з низкою українських компаній та місцевих органів влади  щодо реалізації проектів з розведення риби у південних регіонах України, біологічної очистки води у сільськогосподарських районах Київської, Херсонської та Одеської областей. Компанією «Трайденіс» опрацьовується також можливість будівництва в Україні заводу з виробництва обладнання для водоочисних станцій.

Держстатслужба України не оприлюднила дані щодо обсягу прямих інвестицій з України в Литву, посилаючись на їх конфіденційність відповідно до Закону України «Про державну статистику». Станом на 01.01.2010 р. (останні оприлюднені дані) загальний обсяг прямих інвестицій з України в Литву становив 3,9 млн. дол. США.

Водночас дані Департаменту статистики Уряду ЛР свідчать про певну активізацію українських інвесторів на литовському ринку. Обсяги українських інвестицій в економіку Литви на початку 2015 року становили 12,5 млн. євро, на початку 2016 р. – 21,2 млн. євро, тобто зросли за рік. на 8,7 млн.євро.

Найбільше українських інвестицій вкладено в приватну нерухомість (40,1%), переробну промисловість(38,8%) та операції з нерухомістю (11,6%).