Інтерв’ю Посла України у Литві Володимира Яценківського журналу «Новини національних меншин» («Tautinių bendrijų naujienos»), №3(78), 2021
Україномовний текст відповідей на запитання:
Запитання № 1
Для мене велика честь бути гостем Вашого чудового видання. Щиро зичу Вам та Вашим читачам миру та злагоди. Надзвичайно вдячний за теплі вітання з нагоди 30-річчя відродження омріяної поколіннями Незалежності України, яке українці та їх друзі відзначили по всьому світові 24 серпня 2021 року.
Користуючись цією нагодою хотів би ще раз привітати численну українську громаду Литви, яка є невід’ємною часткою великої української нації, з нашим спільним родинним святом – Славним Ювілеєм Незалежності Батьківщини. Хотів би також подякувати усім українцям Литви за активну громадянську позицію у підтримці України.
Запитання № 2
Дякую за вітання. Особливо приємно отримувати їх у Литві – країні, яка впродовж усіх років відродженої української Незалежності усіляко підтримувала нас із найрізноманітніших питань, чи то європейська та євроатлантична інтеграція України, чи то реалізація в нашій державі численних внутрішніх реформ. Усі події в та навколо України завжди викликали живий, непідробний інтерес і з боку литовського політикуму, і широких верств населення, логічним результатом чого стало встановлення між нашими братніми державами відносин стратегічного партнерства. До речі, у травні цього року ми відзначили вже 13-ту річницю нашого двостороннього стратегічного партнерства. Голос Литви на підтримку України, насамперед, протягом останніх семи років, позначених триваючою російською агресією проти нашої Держави в Криму і на Донбасі, голосно лунає у рамках Європейського Союзу і НАТО, в інших впливових міжнародних організаціях і структурах. Говорячи ж про зміни, що відбулись, то для цього достатньо відвідати Україну, українські міста і регіони, проїхати новозбудованими українськими дорогами по країні, поспілкуватись з її свободолюбивими мешканцями аби переконатись, що ми є частиною Європи, а не т.зв. «пострадянського простору». Не раз чув здивовані запитання від численних представників інших європейських країн, які, після відвідання України, щиро не могли збагнути, чому ми досі не в ЄС чи НАТО. Думаю, що у цьому і полягає та значна зміна, що відбулась не лише у свідомості нас, українців, а, насамперед, свідомості, ментальності самих європейців, для яких Європа вже завершується десь на східному кордоні України. Якщо розуміти під словом Європа також і загальновизнані демократичні цінності, то стає очевидним, що Україна вже відбулась як демократична незалежна держава з сильною армією і потужним громадянським суспільством, традиційно потужним економічним і науково-технічним потенціалом. Як держава, яка, навіть попри триваючу російську агресію, продовжує торувати саме демократичний шлях розвитку, віддаляючись усе далі від тоталітарного, авторитарного радянського минулого. Іншими словами, точка неповернення пройдена – і це, я особисто вважаю, ключовий результат; українці мають свою Державу і готові самовіддано захищати іі незалежність та свободу, відстоювати її територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах. У цьому зв’язку я не можу не назвати також серед вагомих здобутків наявність у України надійних друзів та партнерів, справжніх союзників, серед яких чільне місце, безумовно, посідає Литовська Республіка, братній литовський народ.
Запитання №3
І обговорили не лише питання нелегальної міграції. Зокрема, пан Президент Литви подякував Главі української Держави панові Зеленському за надану Україною гуманітарну допомогу, необхідну для розв’язання проблеми нелегальної міграції у Литві. Було розглянуто також цілу низки інших актуальних питань – зрештою, про це ви можете дізнатись з відповідних офіційних повідомлень, розміщених на офіційних веб-сайтах Президентів України та Литовської Республіки за результатами зазначеної телефонної розмови. Загалом, відносини між нашими державами, як я вже казав, ґрунтуються на цінностях стратегічного партнерства, пріоритети якого на п’ятирічну перспективу були визначені Главами наших двох Держав ще у 2019 році. Ці пріоритети залишаються актуальними, і ми докладаємо усіх зусиль для їх належної реалізації на всіх треках двосторонніх відносин – від тематики європейської і євроатлантичної інтеграції і до питань культурно-гуманітарного співробітництва чи співпраці в енергетичній сфері. На сьогодні порядок денний наших двосторонніх відносин такий обширний, що мені довелось б дати не одне інтерв’ю, аби хоча б у загальних рисах розповісти стільки не про плани і перспективні проєкти, скільки про те, що ВЖЕ зроблено. Загалом, наші двосторонні відносини я б охарактеризував трьома словами «динамізм, довіра та відданість». У зв’язку з цим, не можу не згадати один дуже красномовний факт. Тим, хто слідкує за діяльністю України на міжнародній арені, відомо, що нещодавно, а саме 26 серпня, Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №448/2021, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня цього року «Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України». Ця глобальна Стратегія є у відкритому доступі, і будь-хто бажаючий може ознайомитись з нею на офіційній веб-сторінці Глави української Держави. Для нас же показовим є те, що в тексті зазначеного документа Литовська Республіка згадується вісім разів! І формулювання, що були використані для опису поточного стану наших двосторонніх відносин з Литвою, є більш ніж красномовними. Це і твердження про те, що «відносини стратегічного партнерства, у тому числі і з Литовською Республікою, є вагомим чинником стабільності в Центральній і Східній Європі, у регіоні Азовського, Чорного, Балтійського і Середземного морів та важливим елементом архітектури загальноєвропейської безпеки». Це і цілий пункт за номером 119, в якому дається вичерпна оцінка важливості стратегічного партнерства між двома нашими державами в цілому. Окремо наголос було зроблено також на «перспективності розвитку тристороннього співробітництва між Україною, Республікою Польща і Литовською Республікою у форматах Люблінського трикутника, Міжпарламентської асамблеї Україна – Польща – Литва та військового компонента (спільної литовсько-польсько-української бригади (ЛИТПОЛУКРБРИГ)». Усе це в комплексі дозволяє з повною упевненістю стверджувати, що ми повністю задоволені існуючим рівнем двосторонніх відносин, які ґрунтуються на спільних загальнолюдських цінностях та спільних інтересах, у тому числі й зовнішньополітичних.
Вважаю за важливе при цьому зазначити, що Україна є надзвичайно вдячною Президентові Литовської Республіки панові Гітанасу Наусєді за його особисту участь в інавгураційному саміті Кримської платформи, який пройшов у Києві 23 серпня цього року, - нового міжнародного консультаційно-координаційного формату, створеного у розвиток ініціативи Президента України та спрямованого на підвищення ефективності міжнародного реагування на триваючу окупацію Криму, посилення міжнародного тиску на Кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні. Ми є надзвичайно вдячними Першій Леді Литовської Республіки пані Діані Наусєдєнє за її особисту участь в унікальному міжнародному заході, ініційованому Першою Леді України пані Оленою Зеленською, - Київському саміті Перших Леді та Джентльменів «М”яка сила в новій реальності», який пройшов в українській столиці також 23 серпня, напередодні нашого головного Державного свята. Україна є надзвичайно вдячною Президентові Литовської Республіки та Першій Леді Литви за їх особисту участь в урочистих заходах, що відбулись у Києві 24 серпня 2021 року, з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Ми дуже вдячні братній Литві за щиру підтримку нашої боротьби за Свободу, за нашу та вашу Свободу.
Запитання №4
Не можу не розпочати своєї відповіді зі згадки про яскраву церемонію єпископських свячень новопризначеного Апостольського нунція в Україні – посла Ватикану, монсеньйора Вісвалдаса Кулбокаса, яка відбулась у Вільнюсі 14 серпня цього року і участь в якій, на запрошення організаторів, я мав честь взяти особисто. Це, безумовно, виняткова за своєю значимістю подія не лише для нас, але й для литовської сторони, на що вказує, насамперед, присутність на згаданій церемонії особисто Глави литовської держави та Першої Леді Литви, Прем’єр-міністерки Литви, першого Голови відновленого Сеймаса незалежної Литви, численних депутатів литовського парламенту, а також представників литовської громадськості та української громади, представників ЗМІ. До того ж, саму церемонію свячення провів особисто Державний секретар Святого Престолу кардинал П”єтро Паролін, з яким, до речі, я мав честь та приємність в цей день особисто поспілкуватись. Безумовно, маємо чітке розуміння того, наскільки важливим для Святого Престолу є подальший розвиток відносин з Україною, у контексті чого призначення саме монсеньйора Вісвалдаса Кулбокаса новим послом Ватикану в Києві набуває додаткового важливого символічного значення.
Запитання №5
Як відомо, пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 внесла певні труднощі до процесу працевлаштування громадян, оскільки більшість підприємств вимушені були тимчасово змінювати розпорядок своєї роботи, а подекуди і припиняти виробничий процес. Також стрімко відбулася переорієнтація на професії, які раніше не були настільки востребувані, зокрема лікарські професії. В першу чергу, це лікарі-інфекціоністи, епідеміологи, анестезіологи, пульмонологи, а також медсестри, спеціалісти патронажної служби.
Оскільки спеціальних видів дозволів на тимчасове працевлаштування українців в Литві не існує, з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян України Посольство України в Литві підготувало відповідну довідкову інформацію для громадян України, які працевлаштовані або планують працевлаштуватися в Литві. З цією, на нашу думку, дуже важливою інформацією бажаючі можуть ознайомитись як на офіційному сайті нашої дипустанови, так і на офіційних сайтах деяких державних установ Литви.
Що стосується процедури оформлення українцям національних робочих довгострокових віз типу «D» варто зазначити, що вона не є складною. Посольство Литви в Києві та регіональні візові центри оформлюють такі візи терміном на один рік без необхідності подальшого їх продовження. Якщо український спеціаліст позитивно зарекомендував себе на литовському підприємстві протягом року, надалі він має право оформлювати литовський дозвіл на тимчасове проживання (leidimas gyventi). За даними Міністерства соціального захисту і праці Литовської Республіки, українці займають провідні позиції серед інших країн у сфері трудової міграції країни.
Останнім часом спостерігається велика зацікавленість українського малого та середнього бізнесу у налагодженні співпраці з литовськими партнерами. Немає такої сфери чи галузі, у якій не співпрацюють українці й литовці. Українські підприємці прагнуть розширити сферу своєї діяльності і вийти на нові ринки, відкриваючи бізнес у країнах Європейського Союзу, у тому числі в Литві. Високі стандарти місцевого споживача та широка географія експорту роблять Литву надзвичайно привабливою для українського бізнесу. Підтвердженням моїх слів є приклад української компанії - виробника кормів для домашніх тварин «Кормотех» (м.Львів), яка у минулому році відкрила підприємство з виготовлення вологих кормів для домашніх тварин у Литві.
Спираючись на досвід діяльності цих та інших компаній в Литві та країнах ЄС, в яких малий і середній бізнес приносить близько понад 50% ВВП, Україною все більше уваги надається саме малому і середньому бізнесу в сфері розвитку та модернізації технологій на підприємствах, поєднання розвитку бізнесу та інновацій. Не можу не згадати, що під час бізнес-форуму UkraineInvest Talks, який відбувся 08 липня цього року у Вільнюсі за участі Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, головний акцент ставився саме на можливостях для малого і середнього бізнесу розвивати свою діяльність. В ході бізнес-заходу було презентовано інвестиційні можливості України, під час панельних дискусій обговорено інвестиційні переваги України, представлено об’єкти масштабної приватизації та інвестиційний атлас українських корисних копалин, а також презентовано інвестиційний потенціал України у креативні галузі та туристичний сектор. На заході обговорювались також проблеми діяльності литовських компаній в Україні. Ми знаємо про проблеми, більш важливо надати на них відповіді. Тому Міністерство закордонних справ України через створену Раду експортерів та інвесторів при цьому відомстві створює нові можливості для експортерів, зокрема і малого та середнього бізнесу, а також сприяє налагодженню ділових контактів між українськими експортерами та імпортерами за кордоном.
Запитання №6
Є декілька важливих питань, пов’язаних із наданням приміщень для діяльності організацій української громади. Посольство докладає зусиль для сприяння у їх вирішенні, тісно співпрацюючи з місцевою владою та почесними консулами України у цих регіонах Литви.
Запитання №7
Українська діаспора є однією з найчисельніших у світі. Українці – четверта за величиною національна громада Литви. За даними Департаменту статистики Литовської Республіки, станом на 31 грудня 2019 року у Литві проживало близько 28 тис. етнічних українців-громадян Литви (1% населення).
Станом на вересень 2021 року, у Литві існує 13 громадських організацій українців, серед яких є Громада українців міста Вільнюс, Каунаське українське товариство, Асоціація прибалтійських українців м. Клайпеда, Український культурно-просвітницький центр «Родина» м. Клайпеда, Вісагінське українське товариство, Громада українців Йонавського району, Громада українців «Карпати» м. Шяуляй, Клуб української традиційної культури та фольклору «Просвіт» м. Клайпеда, Українська молодіжна асоціація «Зоря» м. Вільнюс, «Релігійна громада УПЦКП усіх святих землі української у Литві». Потужним релігійним та культурним осередком українців Литви є Українська Греко-католицька церква Пресвятої Трійці у м. Вільнюс, збудована ще у 1514 році Великим гетьманом Литовським, українським князем Костянтином Острозьким на честь перемоги над московським військом під Оршею. У листопаді 2020 року було зареєстровано Громаду українців м. Каунас, а також Громадську Організацію «Український Центр Захисту Трудових Прав» у м. Вільнюс.
Посольством України в Литві підтримується постійний зв'язок із представниками закордонного українства, які проживають на території Литви. При Посольстві діє Громадська Рада, в роботі якої, у «допандемійний період», брали активну участь керівники усіх українських об’єднань та окремі авторитетні представники української та кримсько-татарської громад. Регулярно проводяться заходи, присвячені визначним датам та подіям, серед яких - відзначення загальнонаціональних свят, історичних дат та подій, культурно-мистецькі акції, вшанування видатних діячів української історії та культури, тематичні фото- та художні виставки, масштабні громадські заходи у різних містах Литви. Разом з українською громадою ми започаткували нові традиції, які, впевнений, продовжуватимуться нашими наступниками. Серед них згадаю при цьому традицію проведення Міжнародного турніру з гандболу для ветеранів на Кубок Посла України у Литві, яка, сподіваємось, найближчим часом, після покращення епідеміологічної ситуації, буде ознаменована проведенням вже 5-х ювілейних змагань.
З останніх важливих заходів, проведених нами спільно з українською громадою Литви, згадаю виставку, що нещодавно відбулась у Сеймасі Литовської Республіки, під назвою «Ми вас чекаємо, ми вас шукаємо, не забуваємо». Виставка була підготовлена Громадською організацією Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників Антитерористичної операції/Операції об’єднаних сил «Берегиня», представниці якої прибули до Вільнюса. За офіційними даними, зниклими безвісти на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей України вважаються 258 осіб, у тому числі 67 військовослужбовців та резервістів. Ще, щонайменше, 44 людини стали жертвами насильницьких зникнень на території Криму і Севастополя з початку російської окупації.
У 2021 році ми також відзначили 130-ту річницю з дня народження Євгена Коновальця, українського полковника, який мав литовське громадянство. Саме Литва була тією європейською країною, що надала громадянство Є.Коновальцю - Голові Організації українських націоналістів, який поклав своє життя за свободу та незалежність України.
Запитання №8
Я пишаюсь тим, що українці Литви є її справжніми та відданими патріотами, справжніми та відданими патріотами України, справжніми та відданими прихильниками та підтримувачами українсько-литовського єднання.
До приїзду до Литви в якості Посла України я більше чотирьох років обіймав посаду Директора Департаменту з питань закордонного українства та культурно-гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ України. І саме тому мав чудову можливість спілкуватись із представниками українських громад з багатьох країн світу, відвідувати їх осередки. Я завжди схиляв голову перед ними у моїй шані до закордонного українства за ту щиру любов до рідної землі, до української мови, до нашої тисячолітньої історії, традицій, культури, яку завжди було видно в очах цих людей, яка відчувалась у кожному їхньому слові, у кожній їхній справі. Я бачив, як за це їх високо шанують представники інших народів, з якими закордонні українці живуть поруч.
Саме відчуття щирої поваги до українців Литви і є головним змістом мого із ними спілкування, оскільки Доля мені подарувала можливість зустрітись з по-справжньому унікальними людьми, талановитими та натхненними Послами українського народу. Я знайшов серед них не лише щирих однодумців, а й справжніх друзів.
Україна завжди поруч зі своєю багатомільйонною закордонною громадою. З метою задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців, під час укладення відповідних міжнародних договорів українська сторона насамперед дбає про забезпечення прав українських меншин за кордоном, створення оптимальних умов та можливостей для задоволення їхніх соціальних, культурно-освітніх, інформаційних та інших потреб. За допомогою окремих державних бюджетних програм Уряд України надає українським громадським організаціям фінансову допомогу для проведення культурних заходів, підтримки діяльності українських недільних шкіл, збереження та відкриття пам’ятників видатним постатям з історії України.
Наразі Міністерством закордонних справ України, з метою виведення взаємодії нашої держави та українців за кордоном на якісно новий рівень, розробляється нова Стратегія цієї взаємодії, представлення якої має відбутись ближчим часом.
Вплив української діаспори, зокрема у Литві, на формування іміджу нашої держави за кордоном, відстоювання інтересів України на міжнародній арені, просування її євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень, протидію зовнішній агресії, створення нових можливостей для розвитку економіки неможливо переоцінити.
Запитання №9
Звичайно, численна українська громада Литви – це живий організм, який зазнав та зазнає впливів та змін, зумовлених рядом економічних, політичних та культурних чинників. Водночас, я не зустрічав у Литві українців, які б не пишались своїм походженням, які б не згадували із любов’ю про рідну землю, які б не пишалися українською культурною спадщиною. Безумовно, є різні вподобання та різні форми їх проявів, спричинені, зокрема, чинником віку. Але це лише збагачує культурне життя місцевої української громади.
Запитання №10
Єднатися. Підтримувати одне одного. Зміцнювати та розширювати взаємини між собою, продовжувати підтримувати активний зв’язок з Україною.
Зичу успіхів в усіх починаннях та міцного здоров’я. Бажаю всій українській громаді братньої Литви, кожній родині – непохитної Віри та Господнього благословення.