Шановний пане Голово!

Шановні учасники ІІ Всесвітнього конгресу кримських татар!

Шановні гості!

Від імені керівництва України щиро вітаю учасників і гостей, усіх, хто доклав зусиль для організації конгресу.

Перш за все, дозвольте зачитати вітального листа Президента України Петра Порошенка.

(Зачитується звернення Президента)

Цей конгрес увійде в історію не лише як форум для спілкування представників етносу, розкиданого по всьому світу.

Це - зустріч у важкий час, сповнений викликів.

Непростий час для всього світу.

Час, який ставить кожного перед вибором: розуміти або не розуміти.

Казати чи мовчати. Відкрити очі - чи бути сліпим.

Боротися - чи змиритися.

Я думав про це нещодавно, коли делегація французьких політиків відвідувала Крим.

Вони вирішили закрити очі - і були обласкані окупантами.

В ті ж дні стало відомо про зникнення ще декількох кримськотатарських  активістів.

Хто не змирився, не закрив очі і не мовчав - і був покараним окупантами.

Скільки їх вже було - загиблих, замучених, пропалих без вісти кримських татар з тих пір, як в Крим прийшла окупація?

Я згадував найпершого - Решата Аметова, 33-річного кримського татарина, який 3 березня 2014 року в окупованому Сімферополі вийшов на акцію протесту.

Він простояв 15 хвилин.

Його схопили і вивезли в невідоме місце.

Потім довго мучили і вбили.

Експертиза зафіксувала причину смерті: постріл в очі.

Окупанти бояться тих, хто бачить.

Вони бояться тих, хто не сліпий.

Вони стріляють в очі.

Мені важко говорити сьогодні.

Є надто багато речей, які Україна має сказати кримським татарам.

Насамперед - подякувати за підтримку сьогодні.

І вибачитися, що вчора кримським татарам не достатньо довіряли.

Недостатньо підтримували. Недостатньо співпрацювали.

Але помилки вчорашнього дня не змінять правди сьогоднішнього.

Правда - в тому, що українці та кримські татари мають бути разом.

Правда - в тому, що Крим не може без України, а Україна без Криму.

Правда - в тому, що Україна ніколи не змириться з окупацією і не забуде приниження березня 2014 року.

Правда - в тому, що рано чи пізно Крим знову буде українським.

І сьогодні я не скажу краще, ніж український поет Дмитро Павличко:

"В Криму, при неправдивих суддях,

Де імперська панує “прыть”,

Відчув я, що у мене в грудях

Татарське серце клекотить".

Ми сьогодні справді - одне серце, одне тіло, один дух і один біль.

Ми - вигнанці з власної землі.

Але я вірю, що прийде час - і центральна вулиця Сімферополя буде зватися вулицею Решата Аметова.

Шановні пані та панове!

Україна за будь-яких умов не принесе у Крим війну.

Наш розрахунок - не на грубу силу, а на послідовну політику.

Послідовна політика полягатиме в тому, що за умов анексії Криму ніякої нормалізації відносин - не буде.

Мир з Росією - так. Співпраця у певних галузях - можливо.

Нормалізація відносин - ні.

Україна не змирилася і ніколи не змириться з фактом анексії частини її суверенної території.

Вона відстоювала і надалі безкомпромісно відстоюватиме права людини на Кримському півострові.

Шановні пані та панове,

Російська окупація Криму є тимчасовою, тому що вона незаконна.

Це знає і визнає увесь світ. 

Ще 27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Резолюцію про підтримку територіальної цілісності України.

Відповідну позицію твердо декларує й стратегічний партнер України –Турецька Республіка. 

Користуючись нагодою, хотів би подякувати керівництву  Турецької Республіки, яка стала співавтором Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України», постійно заявляє про неприйнятність окупації Криму.

Ми високо цінуємо об’єктивну оцінку турецької неофіційної делегації, яка відвідала Крим  і  підтвердила численні ганебні факти порушень окупантами прав людини.

Провідні країни та міждержавні союзи світу застосували на підтримку України серйозні міжнародні санкції проти агресора.

Переконаний, що цей тиск має продовжуватися аж до повного звільнення України та відшкодування всіх збитків.

Шановні пані та панове,

У березні минулого року парламент України гарантував збереження та розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу.

Ми засуджуємо незаконну владу Криму і російське керівництво за кричущі порушення прав кримських татар.

Останній приклад – це перешкоди, які чинилися в Криму активістам кримськотатарського народу, зокрема, членам Меджлісу Ільмі Умерову, Наріману Джелялову і голові Центрвиборчкому Курултаю Заїру Смедляєву з метою завадити їхній участі у цьому конгресі.

Порушуючи права людини, Росія вигадує різні приводи, йде на погрози і залякування.

Ціль одна: світ не повинен дізнатися правду про ситуацію в Криму, де вбивства, викрадення є трагічною реальністю.

Упевнений, що про це говоритимуть учасники конгресу.

Питання нехтування  Росією прав кримських татар на окупованій території неодноразово  порушувалося Україною на міжнародному рівні.

Це і Перша конференція ООН з питань корінних народів світу в серпні минулого року, і форуми в рамках ОБСЄ і Ради Європи.

Попри російську агресію, Україна знайшла можливість фінансування соціальних та інших потреб кримських татар.

Окремі кошти виділені на ці цілі Європейським інвестиційним банком.

Паралельно парламент працює над Законом "Про корінні народи України". Цей проект має бути спрямований на перспективу, коли окупований півострів повернеться під юрисдикцію України.

Шановні пані та панове,

«Повернення» - кримськотатарською мовою «Хайтарма».

Так називається фільм про депортацію кримських татар 1944 року талановитого кримськотатарського режисера і актора Ахтема Сейтаблаєва.

На жаль, сьогодні він актуальний як ніколи.

Дія фільму завершується 1944 роком.

Останні кадри – жінки і діти у брудному товарному вагоні, куди їх загнали для депортації. Прямо у вагоні жінка народжує дочку, якій дає ім'я - "Хайтарма".

Україна повернеться. Крим повернеться.

Ми вистоїмо у боротьбі з жорстоким агресором.

Ми відбудуємо країну, в якій всі громадяни, незалежно від національності та віросповідання, будуть почувати себе господарями на своїй землі.

Бажаю учасникам ІІ Всесвітнього конгресу кримських татар успішної та плідної роботи, злагоди, миру  та нових звершень.

Дякую за увагу!

Sağ oluñız!