Підтримка і солідарність Литви і литовського народу
Литва зайняла активну позицію щодо підтримки європейського вибору України під час Революції гідності, рішуче засудила окупацію і спробу незаконної анексії Автономної Республіки Крим і м.Севастополь, російську військову агресію проти України, блокаду Чорного і Азовського морів та мілітаризацію Чорноморського регіону в цілому.
Литовська сторона однією з перших підтримала українську ініціативу про започаткування спеціального багатостороннього механізму – «Міжнародної Кримської платформи» з питань деокупації Криму.
Рішуча і дієва позиція Литви на підтримку нашої держави особливо яскраво проявилась з початком повномасштабної війни рф проти України 24 лютого 2022 року.
Литва відразу почала надавати вагому політичну підтримку і практичну допомогу Україні, в тому числі військово-технічну та макрофінансову.
Значною є гуманітарна допомога Україні та українцям, в т.ч. тимчасово переміщеним особам в Литві. З 22 лютого 2022 року понад 77 тис. осіб з України, переважно жінки та діти, знайшли прихисток в дружній Литві, яка створила умови для працевлаштування, медичного обслуговування, навчання, в т.ч. українською мовою.
У 2022 року у трьох державних литовських школах у мм. Клайпеда та Шяуляй були відкриті українські класи та працевлаштовані вчителі з України. Три приватні школи у мм.Вільнюс та Каунас отримали дозволи Міністерства освіти, науки та спорту Литви на викладання українською мовою, відповідно до навчальної програми України, а також фінансування роботи українських вчителів. У мм. Вільнюс, Каунас, Клайпеда, Вісагінас, Шяуляй функціонують також українські суботні/недільні школи.
За ініціативою та під патронатом Перших леді України та Литви Олени Зеленської та Діани Наусєдєнє 11 червня 2022 року у Вільнюсі на базі Педагогічної академії Університету Вітовта Великого було відкрито перший в країнах ЄС «Український центр» - культурно-освітній простір для задоволення потреб тимчасово переміщених громадян України. В численних заходах Центру беруть участь також Перша леді та Президент Литви, його відвідують глави іноземних делегацій.
Унікальними є численні факти солідарності литовців з Україною і українцями. Зокрема, протягом 2022 року в рекордні строки були зібрані значні суми - на перший «народний» безпілотник «Байрактар» (понад 5,95 млн євро за 3 дні у травні), морські дрони (1,5 млн євро у серпні), у 2023 році – на військові радари (14 млн євро у лютому).
70% населення Литви уже взяли участь в фандрейзингових кампаніях та направленні допомоги для потреб України і українців. В цілому надана Литвою допомога складає понад 1,4 % національного ВВП.
За кошти Уряду Литви здійснюється низка важливих проектів з відбудови України.
З початку війни Литва оперативно надала альтернативні маршрути для експорту українського збіжжя, в подальшому однією з перших підтримала гуманітарну ініціативу Президента Володимира Зеленського «Зерно з України», нині рішуче підтримує Формулу миру Глави Української держави, активно співпрацюючи на двох треках – «Відновлення справедливості» та «Енергетична безпека».
У 2022 році Литва була лідером з-поміж країн-членів ЄС з надання генераторів і трансформаторів для відновлення енергетичного сектора України. У зв’язку з підривом російськими терористами Каховської ГЕС Литва однією з перших прийняла рішення про надання Україні фінансової і гуманітарної допомоги.
Свого часу саме Литва стала першою державою-членом ЄС, яка запровадила національні санкції стосовно осіб, причетних до акту збройної агресії рф проти України 25 листопада 2018 року у міжнародних водах Чорного моря поблизу Керченської протоки. З самого початку повномасштабної війни Литва дотримується рішучої позиції щодо потреби максимально жорсткого санкційного треку ЄС проти росії. У 2022 році Литва була лідером в ЄС із введення потужних національних санкцій проти рф - першою припинила імпорт російської нафти і газу, оперативно заборонила трансляцію російських телеканалів, припинила видачу віз громадянам країни-агресора. Нині Литва активно виступає, зокрема, за поширення санкцій на атомну енергетику (Росатом), товари подвійного призначення, алмази.
Литва була також першою державою-членом ЄС, яка ухвалила рішення про видворення посла рф (4 квітня 2022 року).
За ініціативи в т.ч. Литви у квітні 2022 року була створена Об'єднана слідча група з розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних на території України, в роботі якої активну участь беруть представники Литви.
Литва стала співавтором/підтримала всі важливі для України резолюції Генеральної асамблеї ООН та Європейського парламенту, зокрема щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії рф проти України, бере активну участь в роботі Core group.
З 24 лютого 2022 року Сеймас (парламент) Литви ухвалив понад 10 резолюцій на підтримку України та засудження дій рф, зокрема 10 травня 2022 року першим з іноземних парламентів визнав росію державою-спонсором та виконавцем актів тероризму (цією ж резолюцією дії рф в Україні визнано геноцидом українського народу).
Литва є вірним союзником і надійним партнером України на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції.
Вона була однією з перших серед держав-членів Європейського Союзу, які за скороченою процедурою ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Литва стала першою державою-членом ЄС, з якою Україна підписала «Спільну декларацію щодо європейської перспективи України»(18 березня 2021 року). В подальшому Литва однією з перших виступила за надання нашій державі статусу країни-кандидата на членство в ЄС, сприяла цьому на експертному рівні. Уже 10 березня 2022 року Сеймас Литви прийняв резолюцію «Щодо надання Україні статусу країни-кандидата та повноправного членства України в Європейському Союзі». В ході засідання Європейської Ради 23 червня 2022 року Литва проголосувала за надання Україні статусу країни-кандидата на членство в ЄС. Місце України – в ЄС, наголошують в Литві, висловлюючи сподівання на початок передвступних переговорів про членство до кінця 2023 року.
З підписанням Спільної декларації на рівні президентів України, Литви та Польщі за результатами другого Саміту глав держав Люблінського трикутника у м.Львів 11 січня 2023 року фіксується підтримка литовською стороною перспективи набуття Україною членства в ЄС і НАТО щойно це дозволять умови.
Литва виступає за практичне зближення України з Альянсом, акцентуючи на критичній важливості якомога швидшого членства України в НАТО для безпеки трансатлантичного простору.
У прийнятій Сеймасом 06 квітня 2023 року резолюції «Про основні цілі Литви на саміті НАТО у Вільнюсі» особливу увагу приділено необхідності набуття українського членства в Альянсі: “Всебічно підтримувати Україну практичними засобами, включно з політичною підтримкою з боку НАТО, визнаючи, що необхідно обов’язково запросити Україну стати державою-членом НАТО на саміті НАТО у Вільнюсі”.
Показовою є чітка позиція Литви в контексті протидії України російській повномасштабній агресії: Україна має отримати всю сучасну зброю – вчасно і в необхідній кількості, включно з бойовими літаками і ракетами дальнього радіусу дії; просто припинення вогню та умиротворення під назвою «мир» в подальшому заохочуватимуть російський режим до продовження військової експансії, відтак слід прагнути до саме довготривалого миру; він можливий лише за умови перемоги України у війні з рф, звільнення всіх тимчасово окупованих територій і притягнення агресора до відповідальності; боротьба України має бути боротьбою всіх світових демократій, перемога можлива лише спільними зусиллями.
З 24 лютого 2022 року на головній площі м.Вільнюс щопонеділка проводяться акції на підтримку України. Неодноразово в них брали участь керівництво Литовської Республіки, глави іноземних делегацій, які відвідують Литву.
Про визнання в Литві рішучого лідерства і вшанування подвигу всього українського народу у боротьбі за незалежність, свободу та демократію у протистоянні російському збройному вторгненню свідчать рішення Сеймаса Литовської Республіки про нагородження Президента України Володимира Зеленського Премією Свободи Литовської Республіки (у вигляді бронзової статуетки) та Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука Зіркою Александраса Стульгінскіса (церемонії нагородження відбулися 13 січня та 2 червня 2023 року відповідно).
Указом № №30/2023 від 24 січня 2023 року Президент України Володимир Зеленський присвоїв місту Вільнюс почесне звання «Місто-рятівник» за виявлені литовською столицею гуманізм, милосердя і солідарність з українським народом, всебічну допомогу громадянам України, які вимушено залишили Батьківщину внаслідок збройної агресії рф проти України. Ця висока відзнака є ще одним свідченням нашої глибокої вдячності і щирої поваги до Литви і литовців.
Багатовимірна взаємодія наших держав, тісні міжлюдські контакти двох народів є зразковими і важливим внеском в розбудову спільного європейського дому.