Історичний аспект
Спільна історія України і Литви сягає своїми коріннями в Середньовіччя. Уже в ті часи існував військово-політичний та династичний союз короля Русі Данила Галицького та засновника Литовської держави князя Міндовга. Його метою, як і тепер, була протидія спільному ворогу зі Сходу.
Пізніше виникла єдина держава – Велике князівство Литовське і Руське, в якій литовська династія Гедиміновичів замінила собою до того правлячу на Русі династію Рюриковичів. В цей період відбулося визволення українських земель від 122-річного ярма Золотої Орди, коли монголо-татари зазнали нищівної поразки від війська князя Ольгерда у битві на Синіх Водах в 1362 році. Київське, Подільське та Чернігово-Сіверське князівства увійшли до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського (Волинь мала литовського князя ще з 1340 року).
Піcля перемоги над московським військом під Оршею у 1514 році Великий гетьман Литовський князь Костянтин Острозький, каштелян віленський та воєвода тракайський, збудував у Вільнюсі муровану церкву Пресвятої Трійці із дзвіницею. Церква та монастир при ній стали не тільки духовним центром, але і важливим місцевим культурним осередком.
Вільнюс відіграв важливу роль в житті українського поета й художника Тараса Шевченка. Перебування в цьому місті (1829-1831) сприяло розширенню і зміцненню світогляду молодого Тараса. У старовинній частині Вільнюса, в Українському сквері, знаходиться пам’ятник юному поету – у вишиванці, з книгою в руках. До Литви (м.Друскінінкай) приїздила влітку 1885 року на лікування Леся Українка.
Попри те, що українці і литовці після Першої світової війни перебували в різних геополітичних умовах (землі перших поділені між срср, Польщею, Чехословаччиною, Румунією, литовці ж отримали державу), зв’язки продовжували розвиватися у повоєнний період.
Литву відвідував Євген Коновалець – зокрема у 1925 році, а також у травні 1928 року для участі у відкритті пам'ятника Свободи у Каунасі на честь десятиріччя незалежності Литви (з 1929 року мав громадянство Литви, яке зберігав до своєї смерті 23 травня 1938 року).
За участю представника Української військової організації Івана Рев'юка (жив e Литві під прізвищем Й.Бартовічюс) у 1928 році утворено Литовсько-українське товариство на чолі з М. Біржішку, головою Союзу визволення Вільнюса (частина литовських етнічних земель - Віленський край з центром у Вільнюсі входила до складу тодішньої Речі Посполитої). Товариство діяло до червня 1940 року, коли Литва була анексована радянським союзом.
У ХХ столітті українців та литовців об’єднувала боротьба за свободу і незалежність. В січні 1991 року група українців відстоювала з литовцями на барикадах незалежність Литви під час подій т. зв. «кривавої неділі» (13 січня), коли радянські танки та військові рушили проти неозброєних людей, які захищали телевежу у Вільнюсі.
Перша вітальна телеграма з Днем Незалежності України 24 серпня 1991 року надійшла саме з Литви — від першого Голови Верховної Ради Литовської Республіки Вітаутаса Ландсбергіса.
26 серпня 1991 року Верховна Рада України визнала незалежність Литовської Республіки.
04 грудня 1991 року Верховна Рада Литовської Республіки визнала незалежність України.
Дипломатичні відносини між Україною та Литовською Республікою встановлено 12 грудня 1991 року.
Посольство Литовської Республіки в Україні відкрито в серпні 1992 року.
Посольство України в Литовській Республіці відкрито в серпні 1993 року.
Політичні відносини та багатовимірне партнерство між Україною та Литвою
Політичний діалог між Україною і Литовською Республікою є традиційно активним. 12 травня 2008 року Україна і Литовська Республіка встановили стратегічне партнерство. Регулярні контакти на найвищому і високому рівні є визначальними в контексті координації дій з протидії спільному ворогові.
Президент Гітанас Наусєда, Спікерка Вікторія Чмілітє-Нільсен, Прем'єр-міністерка Інгріда Шімонітє, Міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс, Міністр оборони Арвідас Анушаускас були одними з перших іноземних високопосадовців, які відвідали Україну та м.Київ з початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
Литовські парламентарії, у тому числі в Європейському парламенті, виступили ініціаторами створення та активними учасниками глобальної міжпарламентської мережі на підтримку України «Об'єднані для України» (United for Ukraine/U4U).
Поглибленню політичної взаємодії та галузевого співробітництва сприяють інституційні механізми: