Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Інтерв’ю Президента України Петра Порошенка литовському телеканалу LNK 3.12.20155
Опубліковано 10 грудня 2015 року о 18:50

Інтерв’ю з Президентом України: Якщо Росія хоче бути партнером – має припинити вбивати українських людей

Джерело www.alfa.lt

Чи відступає Росія від України з початком військових дій у Сирії? Чи не послабиться допомога Заходу Україні через намагання Кремля стати партнером Заходу у боротьбі проти тероризму? Яка ситуація на контрольованих російськими збройними силами і проросійськими сепаратистами територіях Донбасу та в окупованому Криму? Наскільки важливою для України є підтримка Литви? «Alfa.lt» пропонує читачам інтерв'ю з Президентом України Петром Порошенком, яке він дав журналісту Томасу Дапкусу.

 

Після жорстоких терористичних атак у Парижі і у зв’язку з боротьбою проти тероризму в цілому, Росія прагне відновити сприйняття себе на Заході у якості рівноправного партнера. Чи вважаєте ви, що у країнах Заходу може змінитися ставлення до Росії, або ж цього не станеться?

Вважаю, ми повинні зрозуміти, що після жахливих подій у Парижі, ми, українці, з Європейським Союзом і цілим світом готові підставити своє плече Французькому народу і Президенту Франції. Це була терористична атака проти європейських цінностей, спрямована на роздрібнення Європи і її послаблення, залякування європейців. Я пригадую інші атаки проти «Charlie Hebdo», які сталися на початку року. Я з гордістю сприймаю слова «Ми не боїмося», «Je suis Charlie», і як після атак парижани йшли на стадіони, співаючи «Марсельєзу». Уже у перших репортажах з місць атак було зрозуміло, що ми не боїмося.

Декілька днів тому я був у Парижі, де відвідав місце терористичного акту, там знаходилися сотні людей, переконані у тому, що нас не залякали.

Дуже важливо зберегти Європу єдиною і сильною. Якщо вона такою буде, то не злякають ні біженці, ні терористичні загрози. Відповідаючи на запит щодо прагнення Росії бути членом антитерористичної коаліції, моя позиція дуже проста: Росія повинна вивести свої війська з України, припинити вбивство українських громадян, припинити окупацію Криму і дотримуватися Мінських угод. Це єдина і дуже проста умова, загальна умова цивілізації, яка об’єднує Європу.

Було дуже важливо почути після заяви України інший сильний голос, який ясно сказав, що не братиме участі у коаліції, де буде Росія, і це був голос Литви, голос Балтійських держав, у тому числі – Президента Далі Грібаускайтє. Ми, українці, і я, Президент України, дуже вдячні Президенту Литви і всім  литовським громадянам за цю тверду позицію.

 

Тепер, коли Росія почала військові дії в Сирії, чи не залишає вона Україну?

Це тільки частинна загальної мети дестабілізувати ситуацію. Нічого не змінилося. 13 січня 1991 р. це сталося у Литві, 2008 р. – у Грузії, на початку 2014 р. – анексія Криму, у квітні 2014 р. – вони захопили Схід України – Донбас, потім з’явилися у Сирії, пізніше стався трагічний інцидент, коли російський літак порушив повітряний простір Туреччини.

Ніхто не знає, куди Росія піде завтра, оскільки після анексії Криму світова система безпеки, заснована Радою Безпеки Організації Об’єднаних Націй, більше не існує.

 

Якою є поточна ситуація на Донбасі, у районах, контрольованих проросійськими сепаратистами та російськими силами?

Там катастрофічне гуманітарне становище – люди живуть без грошей, без їжі, без ліків. В реальності так виглядає т.зв. «російська весна», про яку йшлося два роки тому. Коли ми, Україна, разом з ЄС, з гуманітарними організаціями, ООН, Червоним Хрестом, організацією «Лікарі без кордонів» та іншими інституціями намагалися допомогти і організувати гуманітарні конвої з продуктами, медикаментами, Росія заборонила в’їзд. Не тільки українцям, але й представникам міжнародних організацій. Чому? Боялася, що це  катастрофічне становище побачить весь світ.

Та сама ситуація і з полоненими українцями, які знаходяться у в’язницях на окупованих територіях і в Росії. Це є неприпустимим. Теж саме і з російськими військовими, яких зараз налічується 8 тисяч на українській землі. І ще більше 40 тисяч – у Криму. Як вони можуть пояснити цивілізованому світові, що вони там роблять?

Сотні танків, ракетних систем, важкої артилерії не виведені з території України, про що було домовлено у Мінську. Все те, що робить Росія, по іншому, як агресія, не назвеш. Як вирішити це питання? Дуже легко. Росія повинна вивести свої війська, закрити кордон і більше не відправляти ні свої регулярні сили, ні терористів, ні зброю.

В Україні нема ніякого внутрішнього конфлікту. Ми – єдині, як ніколи, основа єдності – європейська інтеграція. Те, що ми європейці два роки тому було доведено Революцією. Вона почалася після Саміту Східного партнерства у Вільнюсі, де колишній Президент відмовився підписати Угоду про асоціацію з Європою. Українці довели, що мають потужні демократичні традиції.

 

Яке зараз життя в окупованому Росією Криму?

Важке. Існують проблеми з поставками електроенергії, ростуть ціни на продукти, дуже погана ситуація з роботою, інвестиціями, вони там лише встановлюють військові бази і більше нічого. Це зовсім не те, що їм обіцяв Путін, і не те, на що вони очікували від російської окупації. Існує спосіб як можемо повернути Крим – ми маємо бути успішною державою. Із законодавством, демократією, свободою, свободою слова, безвізовим режимом, гарними умовами для інвестицій. Тоді люди зрозуміють, як добре бути  українцем, а не жити в окупованому й анексованому  Криму.

 

Часто надходить інформація, що російські військові сили досі не покинули Донбас, ділянка кордону з Росією залишається неконтрольованою, військова техніка не відведена. Що тоді можна говорити про Мінські угоди та їх реалізацію?

Мінські угоди – це простий план миру. Мій, Президента Порошенка, мирний план. Він складається з декількох головних частин. Перша – перемир’я. Припиніть вбивати українців. Друга – виведення важкої артилерії та озброєння. Третя – забезпечення постійної спостережної місії вздовж лінії розмежування і неконтрольованої ділянки державного кордону України з Росією.

Зараз ми не маємо ані необмеженої діяльності інспекторів ОБСЄ, ані виведення озброєння… не маємо перемир’я. Це – не реалізована безпекова частина Мінських домовленостей. Як і гуманітарна частина: 150 українців залишаються заручниками на окупованій території і у в’язницях Росії, без пред’явлення жодних звинувачень. Соціальні і економічні умови катастрофічні: немає води, немає енергії, роботи, уся промисловість Донбасу знищена, або просто демонтована і частинами вивезена до Росії.

Політична частина. Єдиний шлях, який приведе до стабілізації і деескалації ситуації – це вибори. Жителі Донбасу мають мати можливість брати участь у вільних і чесних виборах, де буде обрана місцева влада. Ми готові з нею співпрацювати. Тільки не з владою, запропонованою з Москви, а з владою, обраною жителями Донбасу. Взяти участь у виборах мають і ті 1,5 млн. жителів Донбасу, які покинули свої домівки через російську агресію. Вибори маю проводитись за участі українських партій, згідно з українським законодавством, під контролем міжнародних спостерігачів, а також із забезпеченням допуску українських ЗМІ до висвітлення виборчої компанії. Але саме такі вибори – вільні та чесні – не влаштовують Росію.

Якщо Росія не виконає безпекову, гуманітарну, економічну та політичну частину домовленостей, – а саме це вона зобов’язалася зробити до 31 грудня ц.р. – то ЄС і весь цивілізований світ повинен реагувати тільки одним способом – за допомогою санкцій. Санкцій, які є ефективними і змушують Росію за це платити ціну, зокрема, зниженням валового внутрішнього продукту, відтоком іноземних інвестицій. Санкції мають продовжуватися, Росія повинна сісти за стіл переговорів і виконувати Мінські угоди, згідно із своїми зобов’язаннями, взятими, коли Путін підписав цей документ.

 

Євромайдан – Революція гідності – українці вийшли із вимогою щодо підписання угоди про асоціацію з метою інтеграції в Європейський Союз. Як триває процес інтеграції?

Це був великий історичний момент не тільки для України, але й для всієї Європи у світовому масштабі історії. Мільйони людей вийшли на вулиці не вимагати підняття зарплати або знизити податки, підвищити пенсії та інше. Вони висловили бажання бути європейцями. Тому цю революцію і називаємо Революцією Гідності. Саме тому люди перемогли. Одразу після революції пройшли президентські вибори, на яких я виграв у першому турі, а потім парламентські вибори. Вони були справедливі і вільні, виграла проєвропейська коаліція, яка на даний час є правлячою.

Ми підписали Угоду про Асоціацію, виконуємо план щодо лібералізації візового режиму, меморандум з ЄС щодо економічних реформ, скоротили бюджетний дефіцит, реструктуризували державний борг, впровадили економічні і фіскальні реформи, розпочали дуже важливі та ефективні заходи боротьби з корупцією, створюємо нову судову систему, почали конституційні реформи децентралізації, коли влада передає повноваження місцевим організаціям, людям, які там живуть, їм більше не потрібно їхати у Київ. Це тільки мала частина реформ, які вже запровадили. Як я знаю, війна не може бути виправданням невиконання реформ. Маємо продемонструвати, що Україна є успішною державою, навіть коли Росія веде енергетичний шантаж, припиняє подачу газу. Вперше в історії ми почали диверсифікацію енергоресурсів і поставок газу. Наш обсяг торгівлі після введення російських санкції впав з 36% до 12%. Але ми виживемо. Ми співпрацюємо з ЄС та його ринком.

Маємо рішучий намір реформувати нашу країну, перетворити її у європейську державу, створити сприятливий інвестиційний клімат і все інше. Я впевнений, що ми досягнемо успіхів. І хочу подякувати громадянам Литви, Президенту Д.Грібаускайтє, Прем’єр-міністру, міністрам, членам Сейму, бізнесменам за таку потужну підтримку України. У єдності наша сила.

 

Наскільки вагомою була підтримка Литви? Громадськість продемонструвала сильну підтримку як в Литві так і за кордоном. Було надано гуманітарну та деяку військову допомогу. На скільки це було важливо для Вас? Порівняно із Україною, Литва є невеликою країною, але люди проявили велику солідарність.

Якщо хочете короткої відповіді – це було для нас життєво важливо. Ми стали жертвою агресії. Наша армія, якої ми до того часу не мали, але згодом створили, зупинила велику військову машину. Ми провели велику роботу.

Але іншою частиною цього успіху є світова коаліція, яка висловила солідарність з Україною і ізолювала Росію. І у цьому Литва відіграла вирішальну роль. Це і політична солідарність, і досвід пострадянської Литви із запровадження ефективних реформ у сфері державних закупівель, демонополізації та багатьох інших сферах. Нам потрібна ця консультаційна допомога у проведені реформ.

Литовський досвід і допомога для нас є життєво важливими, як і макрофінансова допомога Європейського Союзу. Ми продемонстрували чудову військово-технічну співпрацю, створили  спільну Литовсько-польсько-українську військову бригаду. Цей обмін досвідом є дуже символічним підтвердженням нашої єдності.

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux