24 серпня 2020 року у провідній загальнобалтійській мережі новинних інтернет-видань «DELFI» опубліковано статтю Посла України у  Литовській Республіці Володимира Яценківського, присвячену 29-й річниці незалежності України.

З повним текстом статті мовою оригіналу можна ознайомитися за таким посиланням: https://www.delfi.lt/news/ringas/politics/volodymyras-jacenkivskis-minedami-29-asias-ukrainos-nepriklausomybes-metines-mes-turime-ka-prisiminti.d?id=85072121

Україномовний текст статті:

Володимир Яценківський: відзначаючи 29-ту річницю незалежності України, нам є про що згадати

Сьогодні – 24 серпня 2020 року – Україна вже 29-й раз поспіль відзначає своє найбільше державне свято – День незалежності. Разом з усією Україною це величне свято відзначає великий кримськотатарський народ – корінний народ українського Криму, що наразі боляче переживає тимчасову окупацію державою-агресором своєї батьківщини та молитиметься сьогодні за відновлення історичної справедливості – відновлення територіальної цілісності України.

Україна відома не лише тим, що є найбільшою за площею країною Європи і шостою – після Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Іспанії – європейською державою за чисельністю населення. Україна має, насамперед, давню і славну історію, яка своїм корінням сягає V-VI ст.ст. н.е., коли функціонувала одна з наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи – Київська Русь, основу якої становили етнічні українські землі. Оскільки в українській історіографії 882 рік вважається роком утворення цієї держави, відзначаючи 29-ту річницю Незалежності України, ми також пам’ятаємо про 2020-й як рік, позначений 1138-ю річницею української Державності. Традиції української Державності знайшли своє продовження у Галицько-Волинській державі, а згодом – в Українській козацькій державі, окремі елементи української традиції Державності проіснували аж до кінця XVІІІ ст., поки не відбулась остаточна окупація українських земель царською Росією.

 Наступний етап боротьби українського народу за утвердження своєї держави припав на 1917-1921 рр., зокрема, проголошенням Української Народної Республіки (УНР); він завершився вже другою хвилею окупації, цього разу – з боку радянської влади. 

Яскравим підтвердженням древньої, надзвичайно насиченої подіями історії України є виставка «Цивілізації України. Від Трипільської культури, скіфського золота до Майдану», яка була відкрита 11 березня 2020 року у Музеї ужиткового мистецтва та дизайну м.Вільнюса та проходить під патронатом Президента України Володимира Зеленського та Президента Литовської Республіки Гітанаса Наусєди. Свідченням великого інтересу наших суспільств до по-справжньому глибоких корінь історії України є, зокрема, те, що виставку організовано спільно Литовським художнім музеєм, Національним музеєм історії України за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України й Міністерства культури Литовської Республіки та приурочено до 30-ї річниці Відновлення незалежності литовської Держави.

Тому, відзначаючи 29-ту річницю Незалежності, ми також пам’ятаємо про 2020-й як рік, позначений 371 річчям створення Української козацької держави та 103-ю річницею відновлення української Державності.

Саме на період радянської окупації припала Друга світова війна, яка відкрила руйнівну «силу» обох тоталітарних, людиноненависницьких режимів – і нацистського, і комуністичного. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України - Голокост, розстріли мирного населення, знищення міст, спалення сіл. Водночас, упродовж довгого часу замовчувалися численні злочини комуністичного режиму на українській землі. Ми повинні також постійно пам’ятати про Голодомор – геноцид українського народу, організований керівництвом комуністичної партії та урядом СРСР шляхом створення штучного масового голоду, найжахливіший, найнищівніший з яких був у 1932-33 роках. Масштаби були настільки вражаючими, а цифри і обставини настільки приховувались радянською пропагандою і історіографією, що навіть сьогодні важко говорити про реальні втрати серед людського населення. Якщо хтось і сумує за розпадом СРСР, говорячи про це як «найбільшу геополітичну катастрофу ХХ століття», намагаючись переписати під себе історію, то серед них точно не буде українців.

Своєю наполегливою саможертовною боротьбою ми – українці і литовці – вибороли право жити у своїх незалежних вільних країнах, бути господарями, гостинними господарями, у власній домівці. Не думаю, що нам треба шукати відповіді на питання, що нас об’єднує. На нього і наші сучасники, і цілі покоління наших предків вже дали спільну відповідь у січні 1991 року під стінами литовського парламенту, у вересні 1514 року - під Оршею, протягом страшних десятиліть допомагаючи та підтримуючи одне одного у таборах комуністичного режиму. Нам просто не слід забувати про ці відповіді, надані самим життям, що ми з Вами і робимо.

 Для наших двох народів уроки історії мають однаковий зміст. Ми сповідуємо та стоїмо на захисті тих самих людських цінностей. Ми не випадково є справжніми стратегічними партнерами.

Протягом останніх двох років міцно вкорінюється в життя наших братніх суспільств започаткована Посольством України у Литовській Республіці та активно підтримана литовськими волонтерами традиція встановлення на святій Горі Хрестів кожною новою групою поранених українських військових, що проходять медичну реабілітацію в Литві, хрестів у пам’ять загиблих побратимів та в молитві за мир. Ця ініціатива дуже швидко стала традицією; підгрунтям для цього стала славетна історія боротьби за свою незалежність наших двох волелюбних народів.

Важливою об’єднуючою наші дві країни ланкою є українська громада – справжні патріоти незалежної Литви та справжні патріоти незалежної України, видатні посли української культури та багатовічних українських традицій.

Багато відомих історичних постатей, таких, як Великий гетьман литовський князь Костянтин Острозький (1460-1530), письменник, мовознавець, католицький священик Мелетій Смотрицький (1577-1633), історик, лінгвіст, етнограф, поет, громадський діяч, священик Української греко-католицької церкви Яків Головацький (1814-1888), засновник монашого ордену Василіянів Святий Йосафат (Кунцевич) (1580-1623), військовий та політичний діяч, полковник армії УНР Євген Коновалець (1891-1938) є спільним надбанням як українського, так і литовського народів. Україну й Литву єднає постать найвідомішого українця Тараса Шевченка, який перебував у Вільнюсі з 1829 по 1831 рік. Хоч цей період був і недовгим в житті молодого Тараса, проте він сприяв розширенню та зміцненню світогляду сміливої, вільнодумної людини та безумовно зіграв в житті українського поета та митця надзвичайно важливу роль.

Двосторонні політичні відносини між нашими двома країнами характеризуються високим рівнем довіри та взаємодії. 12 травня 2020 року Україна і Литовська Республіка відзначили Дванадцяту річницю встановлення стратегічного партнерства. Між державами існує традиційно активний політичний діалог, у тому числі на найвищому рівні: Глави двох Держав на щорічній основі обмінюються офіційними візитами (у порядку черговості), у рамках яких відбуваються щорічні засідання Ради Президентів України і ЛР за участі членів двох урядів. Дванадцяте засідання Ради Президентів України і Литовської Республіки відбулось 27 листопада 2019 року у м. Вільнюс у рамках офіційного візиту до ЛР Глави української Держави. Традиційно активним є міжпарламентський діалог, зокрема, контакти у рамках такого інституційного механізму міжпарламентської співпраці, як Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сеймаса Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща. На постійній основі реалізуються заходи двостороннього діалогу на міжурядовому й міжвідомчому рівнях, у тому числі між Міністрами закордонних справ України та ЛР.

У цьому зв’язку хочу окремо зазначити, що у липні 2020 року відбулася дуже важлива подія – у польському місті Любліні, де також розміщено штаб створеної у 2014 році Литовсько-польсько-української військової бригади, міністри закордонних справ трьох країн – Литви, Польщі та України оголосили про створення «Люблінського трикутника». Глава зовнішньополітичного відомства України Дмитро Кулеба з цього приводу наголосив, що «Люблінський трикутник» - це політичний вибір і об’єднання однодумців, це цивілізаційний вибір і відновлення історичної справедливості.

Українці чудово пам’ятають та надзвичайно цінують активну позицію Литви щодо підтримки європейського вибору України під час Революції гідності, є щиро вдячними за тверду та послідовну позицію ЛР на підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої Держави. Литва однією з перших серед країн-членів ЄС за скороченою процедурою ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, дотримуючись активної та послідовної позиції з питання надання нашій Державі чіткої перспективи членства в ЄС. Литва виступила ініціатором проведення у м. Вільнюсі чергової – Четвертої – міжнародної «Конференції з питань реформ в Україні», термін проведення якої, з огляду на пандемію коронавірусу COVID-19, має бути визначено найближчим часом.

Литовська Республіка продовжує залишатись найбільшим торговельним партнером України серед країн Балтійського регіону. Загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Литовською Республікою за 2019 рік, який становив 1 млрд 653 млн дол. США, говорить сам за себе. Неабиякі можливості відкриваються у контексті подальшої імплементації Угоди про асоціацію у частині Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. І хоча пандемія COVID-19 внесла корективи у показники товарообігу, ми всі сподіваємось, що це не матиме довго- чи навіть середньострокового характеру.

Протягом останніх років в Україні має місце динамічне, стале та інклюзивне зростання, засноване на структурній модернізації економіки, поліпшенні умов ведення бізнесу та ефективності державного сектору, що має велике значення для майбутнього нашої Держави. Протягом останніх років Україна пройшла складний шлях макроекономічної стабілізації та трансформації, розробила та впровадила, незважаючи на триваючу зовнішню агресію, систему ефективного врядування (реформа державного управління та децентралізація, електронне урядування); розвиток людського капіталу (реформа сфер охорони здоров’я, освіти і науки, пенсійна реформа та реформа системи соціальної підтримки). В Україні забезпечено реформування таких секторів, як верховенство права і боротьба з корупцією (у т.ч. реформа сектору правосуддя), оборонна реформа та реформа сектору безпеки (зокрема, удосконалення системи забезпечення воєнної безпеки, яка б гарантувала надійний захист держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, гідне сприйняття України на міжнародному рівні та відповідала критеріям членства в ЄС і НАТО). Протягом останніх років Україна продемонструвала помітний прогрес у створенні кращих умов для інвестування та ведення бізнесу в країні, а також у ефективності використання обмежених ресурсів, та здійснила реформування в економічному секторі (поліпшення бізнес-клімату, приватизація та реформа державних підприємств, реформа інфраструктури та енергетичного сектору, податкова та митна реформа, реформа сільського господарства тощо). У березні 2020 року стартував національний проєкт «Велике будівництво» - масштабна розбудова інфраструктури України.

Україна продовжує впевнено рухатись на шляху реформ. Президент України Володимир Зеленський вже у своїй інавгураційній промові чітко заявив про необхідність їх здійснення, звернувшись до парламентарів з проханням ухвалити цілу низку важливих для цього законів. Минулорічні серпневі парламентські вибори пришвидшили реформи, тож протягом наступних 9 місяців Глава української Держави підписав 84 реформаторські закони. Із них 11 були ініційовані ним самим. Пріоритетними за кількістю реформ та загальним темпом поступу вперед стали три напрямки: бізнес-середовище (34 закони), державні фінанси та ринок праці (19 законів) та урядування (29 законів). Рух у бік ЄС також продовжився. Серед найважливіших: закон про запровадження національної електронної транзитної системи, закон про добровільне використання національних стандартів, закон про авторизованого економічного оператора на митниці, закон про захист інтелектуальної власності при імпорті чи експорті та закон про ринковий нагляд. Ці закони наближають Україну до ухвалення угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСAА), т.зв. «промислового безвізу». Ми також маємо підстави говорити про відновлення діалогу щодо підписання угоди про спільний авіаційний простір.

На темп реформ цього року безумовно вплинула світова пандемія коронавірусу і карантинні обмеження, що спричинили у 2020 році світові медичну та економічну кризи. Водночас, Уряду України вдалося оперативно вжити заходів з підтримки вразливих категорій людей та малого і мікро- бізнесу. Важливим при цьому було прийняття програми стимулювання економіки, створення Ради економічного розвитку України, до якої були залучені найкомпетентніші науковці, бізнесмени, представники відповідних асоціацій, аналітики, експерти. 

Україна робить все для того, щоб в очах цілого світу вона сприймалась такою, якою насправді є: фантастично чарівною, не дивлячись на сивий вік – молодою й сучасною, гостинною й відкритою, мудрою та такою, що не соромиться вчитись. Землею талановитих людей, які, мандруючи з різних причин по світу, ніколи про неї не забувають.

Ми шануємо наших друзів, ми ніколи не дамо їх комусь образити.

Ми цінуємо те, що вони в нас вірять та нам довіряють.

Дякуємо Вам за це, дорогі наші литовські брати і сестри!